Відгук на «Потойбічне» (2025 рік): дивитися чи ні?

Сюжет

Сім'я – чоловік, дружина, дочка і син – переїжджають у новий будинок. Дівчинка переживає максимально складний період, оскільки не може відійти від смерті своєї подруги, тим паче, що ще одна знайома також нещодавно загинула за схожих обставин. Та й у батьків не все гладко. Але все це відходить на другий план, коли вона починає відчувати в будинку щось дивне...

Чому «Потойбічне» (2025 рік) отримало високі оцінки?

• Сюжет, що весь час дивує. Так, у цьому фільмі постійно не сходяться очікування і реальність (хоч це може викликати і негативну реакцію). Ти очікуєш горор про будинок із привидами, щось у дусі «Паранормального явища», а отримуєш – сімейну драму, де чоловік із дружиною по-різному ставляться до виховання дітей, де батько намагається допомогти доньці, а мати будує стосунки із сином, де брат-підліток бунтує й намагається створити репутацію у школі, а сестра в депресії цьому не допомагає. І тему булінгу теж зачепили. Потім десь з середини начебто починається містичний горор, але... знову ні. Привіт, детективний трилер.
• Нестандартна режисерська робота. По-перше, йдеться про сам тип зйомки – спочатку навіть складно звикнути, бо камера слідує за персонажами як жива людина. Але фішка в тому, що вся історія подана очима привида, але його самого ми не бачимо. А по-друге, абсолютно вся дія відбувається виключно в будинку, тож фільм максимально камерний.
• Фільм можна сприймати не буквально, а як суцільні алюзії – на депресію, втрату контролю тощо. А привид у такому розкладі більше не містична сутність, а пригнічені емоції, почуття провини, невирішені конфлікти, і ця постійна увага «зовні» насправді внутрішня. 
• Несподіваний фінал. Передбачити доволі складно, але може накладається відбиток того, що ти із завзяттям чекаєш на містичну горор-історію, а тут і трилер, і підліткова драма.
• Цікаві характери персонажів. Тут жодних стереотипів. А то знаєте, в таких сюжетах про сім'ю, часто батько відсторонюється і стає найбільшим скептиком, а тут, що взагалі рідкість, показали батька, який, схоже, найбільше переживає за доньку. А на місце емпатійної матері прийшла не те, щоб зовсім вже погана мати, але справді специфічна і з певними тарганами. Це справді нестандартний хід.

Що може не сподобатися в «Потойбічному»?

• Це камерна драма, що розвивається дуже повільно. Якщо ви чекали горор, де привиди постійно лякають, є багато скрімерів і загалом моторошна атмосфера, а сюжет стрімко мчить уперед, то проходьте повз. Ще раз – це справді ДУЖЕ повільна і плавна драма. І так, іноді стає трохи нудно.
• Фільм раптово почався, перенісши в один день сім'ї, і так само раптово закінчився. Ніби не окреме кіно, а просто вирізка кількох днів життя. Причому у фільмі багато саме повсякденності – так, привид є, але 90% фільму ти дивишся на звичайні будні звичайної сім'ї. Тож іноді під час перегляду ловиш себе на думці: «А я точно дивлюся художній фільм, а не сімейну відеоплівку?». Ця буденність може відштовхнути.
• Багато підліткових проблем і життя/почуттів дітей. Загалом, це не мінус, але не кожному зайде така тематика, а анотація до фільму зовсім не наштовхує на такі очікування.
• Тема з привидом не розкрита до кінця. Взагалі, дуже багато чого залишиться без однозначних відповідей. Справа навіть не тільки в паранормальному – ми постійно чуємо уривки розмов, але не бачимо всієї картини. І так, навіть у фіналі відповідей не буде.

На що схожий фільм «Потойбічне»?

• «Мати!» Даррена Аронофскі – ще один фільм про дім, де багато алюзій і психологічної гри. Цей фільм також експериментальний і викликає змішані почуття.
• «Окулус» – це теж психологічний горор з елементами містики, де багато чого побудовано на викривленому сприйнятті та грі з реальністю, а скрімери замінені на зростаючий психологічний тиск.
• «Поверни її мені» – цей фільм теж є психологічним горором (хоч до нього ще додан боді-горор), при цьому стрічки схожі темою: як люди переживають втрату. Ви можете ознайомитися з рецензією на фільм тут.

Висновок: Чи варто дивитися «Потойбічне»?

Це дуже незвичайний фільм і точно на специфічного глядача. Складно передбачити, сподобається він чи ні. Точно ні, якщо ви чекаєте містичну горорну історію. Може бути – якщо хочете зануритися в дуже специфічну сімейну драму з незвичайною подачею. Хтось увійде в майже медитативний стан і знайде про що подумати, хтось скоріше відчує роздратування, якщо тема не близька, а розбиратися, що ж там за алегорії придумав режисер, не хочеться. Точно не фільм на вечір, скоріше на настрій «а давайте щось максимально дивне».