Відгук на міні-серіал «Викрадена дівчина» 2026 року: Ех, а так гарно розпочиналося…

Один з перших закінчених серіалів трилерів січня 2026 року – «Викрадена дівчина» (Girl Taken). Не плутайте з «Викрадена» 2025 року («The Stolen Girl»). Це британська новинка для фанатів історій про дівчат, яких викрав маніяк і тримав у полоні (як на мене, ідеальне комбо: спочатку безпросвітність і переживання вибереться чи ні + потім складна адаптація в звичайному житті). І починалося все дійсно класно, я думала, що дам серіалу найвищі бали, але «класне» закінчилося на середині 3 серії. Так що в підсумку: подивитися все ж можна, але другу частину швидше на перемотуванні (так, серіал короткий, всього 6 серій). Але давайте трохи детальніше.

Сюжет

Лілі та Еббі сестри: вони і так були різними за характером, але особливо їх змінив жахливий випадок. Коли їм виповнилося 17, Лілі викрали. Довго дівчина жила в ув'язненні у психопата, а сім'я божеволіла. Але навіть її повернення не принесло одразу полегшення...

Що не так із серіалом «Викрадена» 2026 року (а що так)?

Ось початок вийшов класний. Перші 2 серії про ув'язнення сценаристи і режисери вивезли максимально, але з сюжетом і правдоподібністю ПІСЛЯ порятунку все стало погано. І я не спойлерю, що дівчина врятується ще в анотації всі кому не лінь розповіли. Чим шикарні перші серії:

• Відразу реалістично і місцями драматично показані складні відносини в родині: між сестрами + у сестер з матір'ю. І ДО викрадення були свої складнощі, а вже після показали надлом не тільки викраденої Лілі, але і Еббі.

Загалом, це комбо-драма: викраденої + ще важче і реалістичніше показані почуття тих, хто залишився жити нормальним життям (наскільки це можливо). Зазвичай в таких фільмах про викрадення ми бачимо тільки картинку викраденої.

• Дуже напружена історія Лілі в ув'язненні + дійсно переживаєш за неї і думаєш, як же їй вибратися.

• Маніяк-викрадач викликав емоції, але залишався за характером і передісторією таємничим. І в перших серіях це було добре, додавало загадок + атмосфери.

Все без акцентів на треші. Навіть надчутливим можна дивитися. Найжорстокіші сцени, які явно були в ув'язненні, нам не показали. Мабуть, це плюс для тих, хто хоче зануритися в драму і полоскотати нерви, але без перегинів жорстокості.

А ось далі, з моменту порятунку, все пішло не так. І, відверто кажучи, взагалі суцільні мінуси на всіх фронтах:

• Сюжетна інтрига, по суті, одна: чи спіймають і посадять маніяка, чи ні? Але взагалі інтриги ніякої бути не повинно було, все настільки очевидно, що вся драма виглядала штучно і хотілося лише іноді постукати по голові як героїнь, так і поліцію. Ну добре-добре, там ніби як ще одна інтрига була, але шалено передбачувана + ще одна ніби інтрига, яку просто злили. На детектив, загалом, не сподівайтеся.

• Головна героїня не поводиться як дуже травмована (А повинна взагалі-то!). Ні, іноді сценаристи вставляли деякі деталі, але дуже слабо все показано з психологічної точки зору (той же фільм-екранізація «Кімната» більш правдоподібний, особливо якщо читати книгу). Занадто згладили кути, немов для підлітків знімали і боялися занадто багато трешу вивалити.

• Чому маніяк став маніяком і який він за характером ну в загальних рисах зрозуміло, але сценаристи ЗОВСІМ не вдавалися в деталі. Фанати копатися в головах психопатів теж можуть проходити повз.

• І все ДУЖЕ затягнуто. Подій при цьому майже немає. А створити атмосферу, яка затягне, і ви скажете: «Ой, та пофіг на ваші сюжетні повороти» не вийшло.

Вивозить все це і немає бажання все ж вимкнути всього два моменти: дуже класні взаємини сестер (причому Еббі сценаристи чомусь зробили навіть більш реалістичною і цікавою) + все ж зашкалююче напруження нон-стоп є і дозу адреналіну отримаєте. Ну з такими героями дійсно будеш переживати чи закінчиться все добре чи ні.

Загалом, міні-серіал викликав сильні емоційні гойдалки: початок - повний захват, а далі просто бажання дізнатися фінал і «закінчуйте вже швидше». Ну тільки заради взаємин сестер можна дивитися.

Для фанатів трилерів у нас, до речі, є огляди ще на 2 нових міні-серіали 2026 року:

• «Утікай»: дуже раджу. Наш відгук тут.

• «Його і її»: дуже НЕ раджу, але у багатьох, судячи з коментарів, викликав захват, так що спірно. Чому я не раджу, розповідаю тут.