«Поверни її мені»: рецензія на фільм – дивитися чи ні?

Про що фільм «Поверни її мені»

Зведені брат із сестрою переживають смерть батька. На жаль, старший Енді ще не досяг повноліття, тож узяти опіку над Пайпер не може, але й відпускати її саму до прийомної сім'ї теж не хоче – адже дівчинка з вадами зору і потребує підтримки. Здавалося б їм пощастило – одна жінка погоджується взяти їх обох. І нехай вона одразу здається дещо ексцентричною, та й племінник, що гостює в неї, теж викликає чимало запитань, але краще ж, аніж нічого?.. Та тільки і з племінником, і з жінкою щось явно зовсім не так.

Плюси «Поверни її мені»

• Суміш жанрів вийшла вдала. Творці вирішили не зупинятися на одному способі залякування глядачів: спочатку напруга, що поступово наростає, похмура атмосфера і члени прийомної сім'ї, які дійсно лякають (бррр, ні, вони не з обличчям маніяків, просто знаєте це відчуття «психічно нездорових людей»?), а потім – «кров, кишки» та інші «принади» бодігорора.
• Це не простий слешер, сценаристи замахнулися і на драму. Тема втрати пов'язує всіх головних персонажів і переживають її усі по-різному. Може, розкрито не на 100% і все ж фільм залишається саме доволі таки кривавим горором, а не глибокою психологічною драмою, але ілюструє стан людей у таких ситуаціях непогано.
• Давайте чесно, тема потойбічного, демонів, ритуалів заклику і вигнання ніколи не втратить актуальності. Скільки б таких фільмів не вийшло, а вони, як і раніше, приваблюють і лякають глядачів.
• Гра акторів отримала максимальні оцінки. Особливо можна відмітити Саллі Гоккінс (ви могли її запам'ятати за головною роллю у фільмі «Форма води») та Біллі Берретта, який встиг здобути премію «Еммі» ще в 13 років за гру у «Відповідальній дитині». Хоч на особливу згадку заслуговує також гра Джона Рен Філліпса – це його перша велика роль, але вдалася на славу, вийшло дійсно моторошно.

Мінуси фільму

— Непередбачуваним цей фільм не назвеш. І навіть складається враження, що сценаристи взагалі не надто старалися зробити якісь несподівані повороти – і що не так із сім'єю, і які в жінки плани, все це розкривається доволі швидко, а далі все йде накатаною колією. Кінцівка теж цілком очікувана, хоч, як у майже будь-якому горорі, глядач міг засумніватися, який вибір зроблять сценаристи: зло перемагає чи не все так сумно для героїв?..

— Сюжет не повністю вторинний, але часто нагадує пазл, який можна зібрати з різних фільмів – «о, звідси потойбічна сутність, а звідси моторошне відео з обрядом». Однак акцент на втраті, додавання передісторії стосунків рідної сім'ї героїв + гра Саллі Гоккінс усе ж таки в цьому плані рятують стрічку.

— Початок фільму мало нагадує горор і до перших моторошних сцен доведеться почекати чимало. Зате потім стрічка ніби різко змінює жанр і буквально закидає глядача кривавими сценами. Причому кінцівка потім знову веде більше в драму. Можна вважати мінусом, а можна режисерським прийомом.

На що схожий фільм «Поверни її мені»?

• «Говори до мене» – ті самі режисери, схожий тип зйомки, багато жорстоких сцен і тема одержимості
• «Бабадук» – схожа тема втрати, яка спричиняє початок моторошних і містичних подій + у центрі сюжету дитина, якій загрожує небезпека
• «Притулок» – порушується тема материнської любові + наростаюча напруга і моторошні містичні події, пов'язані з дітьми

Цікаві факти

• Будинок, де відбувалися зйомки більшої частини сцен фільму, справді вважається проклятим. Про нього ходить чимало легенд і місцеві розповідали про шум і привидів (деякі члени знімальної команди теж скаржилися на дивні звуки).
• В одній із найкривавіших сцен (коли проводили ритуал) використовувалася справжня кров. Щоправда, не людська, а свині.
• Молодий актор Джона Рен Філліпс сильно нервував через зйомки в такому великому проекті і трохи лякався інших акторів. Але його мовчазність режисери вирішили зробити «фішкою» і додали це в сценарій (і, до речі, вийшло ще моторошніше).

Дивитися чи ні «Поверни її мені»

Горори завжди отримують нижчі середні оцінки, ніж фільми інших жанрів, так уже склалося – але «Поверни її мені» отримав високий рейтинг, що говорить багато про що. Однак будьте готові, що чимало часу приділено драмі і не чекайте сильних «фінтів вухами». А, і звісно зважайте на специфіку жанру боді-горор – це подекуди гидко та криваво. В іншому ж, гідний представник жанру і якщо ви любитель історій про потойбічне, демонів, обряди, то вам має сподобатися.