Відгук на «Пробудженні» («Ми ховаємо мерців»): не горор, але щось і драма так собі

Зомбі останнім часом знову набули популярності: вийшло продовження «28 років потому», неоднозначний психологічний трилер «Зовні» і південнокорейський міні-серіал «Ньютопія». Ну ось тепер і «Пробуджені», де очікуваний горор про зомбі замінили на... драму. І я люблю драми, і тягучі повільні фільми мене не лякають, але щось і драма не вийшла, і атмосфера не вийшла, а «глибокий посил» залишив присмак вторинності. Як підсумок, 5/10 максимум для мене, але все ж давайте детальніше і пару плюсів виділю.

Сюжет

Військовий експеримент призвів до локальної катастрофи: і справа не просто в загиблих, а в тому, що частина з них «повернулися». Та тільки не як люди. Головна героїня стає добровольцем, що збирає тіла в зараженій зоні, але мета у неї своя – знайти свого чоловіка.

Загальні враження про «Пробуджені» 2026 року

Режисери, напевно, хотіли щось на кшталт «Поверни її мені», де жахи лише фон, а містика інструмент для ілюстрації драми переживання втрати... але щось не дуже вийшло. Хоча і від «Поверни її» я теж не була в сильному захваті, якщо чесно.

Мені пощастило трохи більше, ніж багатьом іншим глядачам: пропустила і трейлер, і рекламну кампанію, де фільм чомусь піарили в стилі зомбі-апокаліпсису, тому була одразу налаштована не на містичний бойовик, а на щось повільне. Ну фактично зомбі є і міні-апокаліпсис теж, але зомбі тут – навіть не другорядні, а третьорядні персонажі, а нас чекала драма, драма і ще раз драма. І задум непоганий (побачити мертвого/напівмертвого чоловіка, щоб відпустити, чому б ні?), але:

• В першій годині фільму (з ~1,5 годин, між іншим) мало того, що подій мінімум, так і просто одноманітна і нудна картинка.

• За весь фільм яскравими виявилися всього дві сцени: в будинку з вагітною жінкою (я вийшла з напівдрімоти нарешті) і самий фінал.

І що найіронічніше, пофіг на зомбі, окей, суть фільму в спробі пережити втрату. Яка сцена за логікою повинна бути найпотужнішою і ключовою?

З чоловіком.

Але ні.

Нуль катарсису, нуль піку емоцій. І навіть легка нестандартність і майже філософія, яку можна прикрутити: «Ну ось так, легких фіналів відносин і останніх розмов, які все вирішать, не буває, живіть з цим як хочете» щось не рятує (ну емоцій більше хоч би додали до пристойності).

Думаю, ви вже зрозуміли, що я незадоволена фільмом, то почну з мінусів.

І начебто навіть мінусів не так багато і не дуже критичні (тобто це не фільм «яка нісенітниця, терміново вимкнути»). Але в чомусь навіть він гірше: він просто залишає відчуття «ніякий». Але все ж пару плюсів виділю для об'єктивності.

.Ну і, чесно кажучи, включаючи фільм про зомбі, все-таки хочеться подивитися на... зомбі. Причому бажано зі своїми фішками, так як на класику ми вже в «Ходячих мерцях» надивилися. Якось інші сценаристи трохи більше старалися з оригінальністю (у нас і швидкісні вже були в «Королівстві» і розумні, що живуть як люди в, наприклад, «Я зомбі»). Тут лише одна оригінальна риса: довго незрозуміло, чому одні повертаються, інші ні.

Загалом, всі, хто хоче подивитися на зомбі-апокаліпсис або містику із зомбі, – можете пройти повз цей фільм. Краще тоді виберіть щось із нашої добірки «Фільми та серіали про зомбі, які ви могли пропустити».