Відгук на 1 сезон «Цей монстр хоче мене з'їсти»: все ще класно, але...

Одним з найперспективніших аніме кінця 2025 року був тайтл «Цей монстр хоче з'їсти мене» (він також увійшов до нашої добірки «Найбільш очікувані аніме 2025 року»). Суміш жанрів вражала: жахи + драма + юрі (стосунки дівчина + дівчина). І так, з перших серій аніме серіал дуже радував а) естетичним візуалом і атмосферою б) оригінальністю. І перше залишилося на весь сезон, це як і раніше одне з найатмосферніших аніме. Але ось в плані сюжету тайтл трохи розчарував, але швидше від завищених очікувань. І так, це класна драма, але не жахи. Давайте детальніше, щоб ви зрозуміли, чого очікувати від цього містичного аніме і чому від мене в підсумку тільки 7,5/10.

Про що аніме «Цей монстр хоче з'їсти мене»?

Головна героїня — школярка, яка після загибелі сім'ї живе зовсім одна в прибережному місті. Туга, почуття провини і депресія, але одного дня на неї нападає йокай. А на допомогу раптово приходить незнайома дівчина. Та тільки вона не людина, а її мотиви – одного дня з'їсти героїню.

Загальні враження від першого сезону аніме

Це дуже естетична і красива драма, де піднімаються важливі теми – депресії, «провини того, хто вижив», взаємодопомоги і як змінюється особистість після травмуючих подій. І на цьому етапі ви можете запитати, а що тоді ще треба, чому не 10/10? Оригінальна і не порожня ідея ж. Але...

У перших епізодах аніме ще підкупило нестандартними йокаями. Русалка – це вже цікаво, але це був ще й реально оригінальний момент, коли йокаїв максимально НЕ олюднювали + дали максимум обіцянок, що буде горор. А в підсумку (ну намагаюся не спойлерити, тому в загальних рисах) вийшов уже знайомий сюжетний троп, де нелюдські істоти все ж дуже людські. А горору дуже мало.

І герої як і раніше цікаві, і їхні взаємини теж, та й взагалі не маю нічого проти «людських йокаїв» (як у тій же «Fruits Basket» або «Дуже приємно, Бог»). Але як же це аніме і за коментарями, і за першими серіями налаштовувало на повну нестандартність і оригінальність, а не вийшло. Шкода.

Загальна плавність сюжету тримається весь сезон, хоч з 4-5 серії пішло невелике прискорення. Хтось запише це в повільність, але я не згодна, це просто відповідає такому медитативному духу аніме.

У чомусь це аніме перегукується з «Літо, коли помер Хікару» (наш відгук тут). І, до речі, в обох тайтлах нам обіцяли жахи, але жахів майже не було. Зате багато драми і складних відносин героїв. «Цей монстр хоче мене з'їсти» мені, правда, сподобався трохи більше за рахунок естетики, а також відсутності великої кількості детективних ліній, які в «Хікару» в підсумку виявилися фоном (і навіщо дивилися?). Тобто «Хікару» ще більше розчарував у плані очікувань, тут нам хоч детектив не обіцяли, а відразу сказали, що буде драма.

«Цей монстр хоче мене з'їсти» як і раніше рекомендую. Думаю, тайтл сподобається фанатам «Кошика фруктів». Але він більш похмурий і іноді депресивний. Хоч теж зворушливий, а до героїв швидко прив'язуєшся.

До речі, якщо вам цікаві русалки, то раджу ще збірку-анталогію «Тацукі Фудзімото 17-26» (наш відгук тут). Тут у 5 серії теж є русалки, але зовсім інші. І це просто дуже круте аніме.