Нова романтична дорама «Закохані невротики» 2025 року від Netflix: дивитися чи ні?

Для всіх, хто любить лампові та затишні дорами про кохання (ну тут ще й про шоколад), Netflix випустив новий японський міні-серіал «Закохані невротики» («Romantics Anonymous»). Максимально добра і романтична дорама, що повертає віру в людей + гумору теж вистачає. Серіал вже повністю вийшов, доступний з українськими субтитрами. Про плюси, мінуси і загальні враження від «Закоханих невротиків» без спойлерів розповідаю нижче, але, якщо коротко, мені дуже сподобалося.

Сюжет

Лі Ха На – дуже талановита шоколатьє, але у неї скопофобія, тобто дуже висока соціальна тривожність. Вона буквально не може дивитися людям в очі і перебувати в центрі уваги, а тому майже ні з ким не спілкується. Соске Фудзівара – новий керівник кондитерської, який не може торкатися до людей через дитячу травму. Але чомусь тільки один з одним їхні фобії перестають діяти.

Цікава інформація

Ця японська дорама є ремейком французької романтичної комедії «Анонімні романтики» («Les Émotifs Anonymes») 2010 року. Я, правда, каюсь, не дивилася її, але після дорами цікаво теж глянути, рейтинг хороший. У ній 8 серій (кожна ~48 хвилин). Це японська дорама, а не корейська, але при цьому на роль головної героїні взяли саме корейську актрису, так як ГГ за сюжетом сама кореянка, яка переїхала з матір'ю до Японії. Головні ролі виконали:

• Сюн Огурі (Shun Oguri), вже відомий завдяки дорамам «Квіти після ягід», «Гокусен» і «Багатий чоловік, бідна жінка».

• Хан Хьо Джу (Han Hyo-joo), яка прославилася ролями в «Яскрава спадщина» та «Dong Yi».

Загальні враження

«Закохані невротики» – це максимально мила дорама, так що якщо ви сентиментальна людина, то половину серій можна просидіти в сльозах/соплях. Але ні, серіал зовсім не сумний (не «скло»), а просто зворушливо добрий + це комедія з великою кількістю кумедних і абсурдних моментів. Тут прямо максимальна концентрація:

• Людей, закоханих у свою справу. В першу чергу це різні шоколатьє (так-так, основна тема дорами – виготовлення шоколадних цукерок), але ще й усі люди, пов'язані з виробництвом інших інгредієнтів.

• Людей, які діляться особистими історіями, як їм свого часу допомогли, здавалося б, звичайні шоколадні цукерки. Тут багато і драматичних, і просто милих історій. Взагалі слоган стрічки: шоколад, який приносить щастя.

• Людей, готових допомогти один одному + прийняти такими, як є, навіть тих, у кого вистачає особливостей (як у головних героїв, але мова не тільки про них, тут ще буде психологічна група з теж колоритними учасниками).

Загалом, тема прийняття + доброти + підтримки проілюстрована по повній, хоч так-так в супер-реалістичні дорами не запишеш. А ще після цієї дорами складно не закохатися в шоколадні цукерки і не захотіти спробувати всі рецепти, які згадувалися в серіях.

До речі (це без спойлерів, коли подивитеся, зрозумієте), один момент може здатися вам нелогічним на самому початку, коли героїня прийде знайомитися з новим керівництвом і влаштовуватися на роботу. Але, виявляється (можете теж прогуглити), що сценаристи навпаки постаралися максимально достовірно показати психологію людей зі скопофобією. І це не логічний ляп заради сюжету.

Загалом, дорама суто для розслаблення і розчулення, але нічого надто складного не чекайте. Деякі, я подивилася відгуки, ще кажуть, що очікували більш абсурдного і перебільшеного гумору, як в оригінальному фільмі, мовляв, тут він більш згладжений. Але я судити не можу, мені і такий сподобався. Адаптація в колориті Азії в будь-якому випадку вийшла класна і складно навіть уявити, що це ремейк французької історії. Експеримент, як на мене, вдався і тому ставлю 7,5/10.