Відгук на серіал «Скоро трапиться щось страшне»: дивитися чи ні?

Хотіла почати відгук зі слів: «О, я знаю, чому у серіалу низький рейтинг! Творці облажалися з першими двома епізодами. Це ж маячня при температурі +40 (та ще й огидно-алогічна, бррр). Люди не дійшли до найкрутішого, адже 4-8 серії – вогонь». А потім відкрила коментарі… і виявилося, що багатьом сподобалися перші серії, а решта розчарувала. Кхм. Незручно б вийшло.

Але давайте розбиратися, чому сприйняття може так радикально відрізнятися + кому варто дивитися «Скоро трапиться щось страшне». Здається, я зрозуміла.

Враження про «Скоро трапиться щось страшне»

Загальні факти: «Something Very Bad Is Going to Happen» – це серіал від творців «Дивні дива» + сімейна драма + горор + психологічна історія романтичних відносин.

Не буду тримати вас у напрузі й відразу відповім. Враження навіть від окремих серій можуть радикально відрізнятися, оскільки подача та жанри сильно «стрибають». Ні, не так — ДУЖЕ сильно стрибають.

Створюється враження, що серіал знімали для двох різних аудиторій. А спроба сидіти на двох стільцях майже гарантує, що у кожного буде свій набір провальних епізодів.

Без сюжетних спойлерів:

• 1 серія: максимальний абсурд + акцент на атмосфері, де нічого не зрозуміло + огидні алогічні сцени (так, та сама в туалеті – бее).

Якщо ви логік, то вас все буде лише дратувати.

Якщо ви любите горори за атмосферу божевілля – вам може сподобатися і навіть налякати через наростаючу напругу та нерозуміння. І так, це оригінально.

• 2 серія: не просто абсурд, а скоріше гротескні стосунки в родині + та сама атмосфера божевілля.

Логік: «Господи, що за алогічні реакції персонажів і суцільні натяки? І це вже кліше знімати божевільну родину вбивць».

Емоціонал: тривога від наростаючого божевілля.

• 3-7 серії: логічне й несподіване пояснення майже всіх дивних моментів перших епізодів + перехід до жанру «складні стосунки, але в цілком реальній родині» + містика. Мені нагадало «Американську готику» або «Квіти на горищі: Початок».

Логік: насолоджується сімейними складнощами і дивиться як містичний детектив з несподіваним поворотом.

Емоціонал: «Ем… а де атмосфера? І чому суцільні сімейні стосунки та діалоги?»

Окремо про 4 серію: тут ще додали горор у стилі «Паранормальне явище» або «Відьма з Блер». Любителі таких жахів: задоволені. Ті, хто любить інший формат горорів: «Чи то банально, чи то занадто структуровано, чи то огидно».

• 8 серія: треш, кров, кишки + романтична психологічна драма + інтрига фіналу.

Глядачі розділилися на два табори: одні – «розумію, чому герої так поводяться, і бачу класну психологічну історію», інші – «всі поводяться нелогічно». Фанати горорів: або їм вистачає трешу, або все ж незадоволені, оскільки акцент все одно перейшов на любовну драму.

Але загальне враження про серіал все одно може бути хорошим. Від мене в підсумку 8/10.

• Сюжетні повороти дивують (особливо наприкінці 2-го епізоду та у фіналі).

• Оригінальна подача: різні стилі жахів – від страху через божевілля до треш-сцен та містичного детективу з легендами.

• Питання про те, як люди сприймають кохання та поняття споріднених душ. Причому останнє розкрито й через інших персонажів (зверніть увагу на тих, хто вижив або не вижив).

• Міні-відсилання та натяки по всьому сюжету для найуважніших (є навіть, можливо, алегорії).

• Цікава динаміка в родині.

• Нестандартна, але якщо відкинути містику, реалістична любовна драма.

І окремо: до речі, сценаристи ще й молодці, заплутали з любовною драмою і хто кому споріднена душа. Як герої сумнівалися, так і глядачі.

• Занадто різний стиль подачі: хто не любить 100% божевілля, може кинути перегляд на 1-2 епізоді, а хто не любить діалоги та сімейно-любовні драми, може занудьгувати на середині.

• Деякі сюжетні лінії залишилися нерозкритими (навіщо був епізод із дитиною в машині?).

• Одна з інтриг фіналу все ж передбачувана, але при цьому її штучно і навіть нелогічно «роздули».

• Може налякати, а може й ні (мене особисто налякав лише 4 епізод з подачею через камеру).

• Поведінка героїв логічна, але тільки якщо ви зрозумієте, як вони мислять і які в них цінності та травми. Але якщо не будете так заглиблюватися й аналізувати, то вони будуть дратувати своїми вчинками.

Окремо скажу про фінал. Особисто я в захваті, оскільки вже повністю переключилася з божевільного горору на похмуру й складну любовну історію. Напруга зашкалювала настільки, що я вже почала кричати на персонажів. Їхній конфлікт дуже цікавий і, по суті, стосується РІЗНОГО розуміння кохання:

• Для героїні обов'язкова умова: «Я вірю і довіряю тобі завжди, навіть всупереч страху і власним переконанням. Моя споріднена душа завжди буде чинити так само. І я обрала тебе саме тому, що вже під час нашої першої зустрічі ти показав мені такий рівень довіри».

• Для героя: «Радикальна віра партнеру не обов’язкова. Мої принципи чи страхи можуть бути важливішими, але це не скасовує кохання».

У підсумку для мене поведінка героїні є цілком логічною (ми з нею поділяємо однакові погляди на кохання, але, судячи з відгуків, не всі її зрозуміли). Він, з одного боку, «цікавий і правдивий з психологічної точки зору персонаж», з іншого – «Чи можна тримати таких персонажів подалі від таких, як героїня?»

Увага, СПОЙЛЕР:

Іронічно, що наречений не помер відразу. Адже це відображення думок сценаристів, а не ляп: незважаючи на всі свої витівки, він, як і раніше, щиро вважав її спорідненою душею. Хоч за критеріями героїні (і моїми) вони не можуть бути спорідненими душами через його невіру.