Відгук на «Шепотун» («The Whisper Man») (2026) — наймоторошніша прем’єра від Netflix?

На Netflix нарешті вийшов довгоочікуваний трилер «Шепотун» (The Whisper Man) — похмура історія про викрадення дитини, серійного вбивцю та стару справу, яка, здавалося б, давно залишилася в минулому. Стрічку чекали не лише через гучну екранізацію роману Алекса Норта, а й через її вражаючий акторський склад: Роберт Де Ніро, Адам Скотт, Мішель Монаган і Майкл Кітон.

Про що сюжет

У центрі сюжету — Том Кеннеді, овдовілий письменник, який разом із восьмирічним сином Джейком переїжджає до маленького містечка, сподіваючись почати нове життя. Але невдовзі хлопчик зникає, а обставини його викрадення нагадують злочини серійного вбивці на прізвисько Шепотун.

Проблема в тому, що Шепотун уже давно за ґратами. Щоб знайти сина, Том змушений звернутися до свого батька Піта — колишнього детектива, який свого часу розслідував справу маніяка. Разом вони намагаються розгадати загадку нового викрадення, паралельно розбираючись із власним непростим минулим.

Плюси

• Атмосфера трилера. Похмурі локації, зникнення дітей, моторошний серійний убивця та постійне очікування нового повороту працюють на потрібний настрій.

• Сильний акторський склад. Адам Скотт, Роберт Де Ніро та Майкл Кітон додають історії ваги, навіть коли сценарій просідає.

• Цікава детективна інтрига. Історія поступово підкидає нові загадки й змушує глядача будувати власні версії того, що відбувається.

• Емоційна історія батька і сина
  За детективною лінією ховається драматична історія про втрати, сімейні конфлікти та спробу знову знайти близькість.

Мінуси

• Оригінальності хотілося б значно більше. Історія дуже сильно спирається на знайомі елементи трилерів 90-х: серійний убивця, викрадення дітей, детектив із травматичним минулим, загадкові підказки та гра в «вирахуйте злочинця раніше за поліцію». Саме тому частину поворотів досить легко передбачити.

• Фільм місцями просідає за темпом. Попри те, що сюжет постійно підкидає нові загадки, не всі вони однаково добре працюють. Деякі сцени затягнуті, окремі діалоги повторюють уже відому інформацію, а ближче до фіналу історія може здатися перевантаженою.

• Психологічна складова могла бути глибшою. Фільм порушує цікаві теми страху, провини та сімейних травм, але не завжди розкриває їх настільки глибоко, як обіцяє його зав’язка.

Оцінки критиків

• Rotten Tomatoes — 43% від критиків на основі 44 рецензій

• The Guardian — 2/5

• The Times — 2/5