Відгук на «Рукою Данте» від Netflix: новий фільм, який рознесли критики — дивитися чи ні?

«Рукою Данте» — це екранізація роману Ніка Тошеса, яку зняв режисер Джуліан Шнабель. Попри гучні імена в акторському складі та амбітну ідею, стрічка вже встигла стати предметом гарячих дискусій.

Про що сюжет

Історія побудована на паралельному існуванні двох часових ліній:

1. Середньовічна Італія — час Данте Аліг’єрі, який працює над своєю головною працею, “Божественною комедією”.

2. Сучасний світ (переважно Нью-Йорк) — де загадковий рукопис, пов’язаний із Данте, стає центром кримінальної інтриги, підробок і чорного ринку мистецтва.

У сучасній лінії головний герой у виконанні Оскара Айзека виявляється втягнутим у небезпечну гру навколо цього рукопису. Поступово історія перетворюється не просто на трилер, а на розповідь про одержимість мистецтвом, текстами та ідеями, які переживають століття.

У минулому показано сам процес створення великої поеми, тоді як у сучасності цей текст перетворюється на об’єкт кримінального інтересу, підробок і небезпечної торгівлі на чорному ринку мистецтва.

Плюси

• Візуально фільм дуже сильний. Середньовічні сцени виглядають атмосферно й красиво, є відчуття “живого” історичного світу.

• Амбіційність і сміливість. Це не стандартна історія — фільм намагається поєднати кримінальний трилер, історичну драму та філософську притчу. Навіть якщо це не завжди працює, сміливість відчувається.

• Акторський склад. Оскар Айзек — один із найсильніших елементів. Він фактично тримає фільм, граючи дві різні, але пов’язані ролі. Окрім Айзека тут є такі імена, як Ґаль Ґадот, Джерард Батлер та Джон Малкович, Джейсон Момоа, Аль Пачіно та Мартін Скорсезе.

• Теми мистецтва і сенсу життя. Фільм піднімає цікаві питання: що таке геній, як народжується мистецтво, і чи може воно бути поза часом.

Мінуси

• Складний і заплутаний сюжет. Часто важко зрозуміти, що саме відбувається. Перемикання між епохами може збивати з ритму.

• Перевантаженість ідей. Занадто багато всого — кримінал, філософія, релігія, любов, мистецтво — і все це не завжди складається в єдину історію.

• Нерівний темп. Початок інтригує, але далі темп стає хаотичним: частина сцен затягнута коли інші різко обриваються.

• Емоційна дистанція. Через складну структуру та стиль персонажі не завжди викликають глибоку емоційну прив’язаність.

Оцінки критиків

Критики сприйняли фільм загалом змішано, з перевагою до стримано-негативних відгуків. Фільм хвалять за візуальну сміливість і амбіційність, але часто критикують за заплутаний сюжет і перевантаження ідеями, через що він виглядає радше як експеримент, ніж цілісна історія.

Metacritic

• 60/100 (The Guardian — змішано-позитивна)

• 40/100 (TheWrap — змішана)

• 20/100 (Little White Lies — різко негативна)

Rotten Tomatoes

• 42% Tomatometer (критики)