Відгук на перший сезон серіалу Воно: Ласкаво просимо в Деррі 2025 року: Американські гойдалки в цирку з клоуном!

Мені дуже важко висловити якусь єдину думку, щодо цього серіалу. Розумієте, коли те, що відбувається на екрані тебе захоплює, то ти з легкістю закриваєш очі на якісь нелогічні вчинки персонажів, і тобі не хочеться критикувати той чи інший момент. В мене нажаль такого не вийшло, я дуже прискіпливо чіплявся, особливо до 5-7 серій. Однак загал оцінив ці епізоди, наче грьобані шедеври. Хоча в мене протягом "п'єси" було багато запитань. Однак фінал витягнув увесь сезон. Тут я вже голову вимкнув і насолоджувався.Кульмінація історії справді захопила.

Можливо на мою подальшу критику окремих епізодів сильно повпливала перша серія, фінал якої здався дуже сміливим і несподіваним. Це було щось схоже з фіналом першого сезону "Гри Престолів", коли ти в розслабленому стані дивишся собі спокійно, і тут відбувається те, чого ти зовсім не очікуєш - головним героям дійсно загрожує небезпека. А тут потім з'ясувалося, що вони й не головні герої, далі у нас пішов якийсь серіал про військових і расову дискримінацію, тож стало нудно. Я розумію, що тоді були такі часи, і цю тему необхідно було висвітліти. Без питань. Але як так виходить, що після першої серії в нас не залишається жодного хорошого персонажа, який би не був або жіночої статі, або не належав би до якихось меншин? І не треба писати, що все це випадково вийшло. Ох, отримаю я зараз, але нехай. Однак, це не той випадок, коли сильно хочеться дорікати подібній упередженості, бо зроблено сам серіал зроблений на совість. Всі гроші, що називається на екрані. Після провису кількох епізодів, п'ята серія знову повернула мій інтерес. Історія з печерою вийшла дійсно класною. Та й загалом, коли приходить Пеннівайз усе починає грати фарбами і серіал безперечно приковує увагу.

Найбільш бісячим персонажем для мене був син майора, якого звати Вілл. Сцена з батьком, де він його не слухається, і каже, мовляв у того вселився Пеннівайз... ну це апофіоз усього. Його батько Лерой теж нічим не кращий, він просто ведомий персонаж. Ним помикають усі навколо, хоча він нам напочатку подається, як досвідчений військовий, який не знає страху. Військові тут це взагалі окрема божевільня. План Таноса в порівнянні з планом місцевого Генерала - це щось незбагнене для людського розуму. А те, який "Каламбур" на самій базі несеться і в її околицях, це навіть описати важко. Хто, де хоче там і вештається, хто що хоче, те й робе. Хоча той же бар для темношкірих і є каноном, виглядає він в рамках надсекретного об'єкту все одно дивно.

До слова про канон, його знавці певно під час перегляду теж місцями плювалися, але загалом творцям шоу вдалося впоратися. Тут я особисто сильно сперечатися зі знавцями не буду. З одного боку автори в певних місцях змінили першоджерело, додали чогось від себе. А з іншого досить грамотно підвели серіал до першого фільму і навтіь пояснили, чому в наступних сезонах вони все більше будуть поглиблюватися в минуле. Плюс вплели в оповідь багато відсилань на інші твори Стівена Кінга, зокрема теж "Сяйво". Я не здивуємося, якщо ми побачимо спін-офф про Діка Гелрона.

З технічої точки зору, як для серіалу, то тут усе на вищому рівні. Окрім напевно четвертого епізоду, а саме сцени на кладовищі. Явно там уже спецефекти на здачу робили. Однак у своїй кульмінації шоу дійсно вражає, демонструючи як ефектні, так і зворушливі моменти. Тут я вже свій "критинизм" (від слова критик) повністю вимкнув. Ще раз на останок скажу, що це моя особиста думка, і я можу бути неправий, а ви вправі звісно зі мною не погодитися. Для цього на сайті й придумані коментарі.