Відгук на «Мумію Лі Кроніна» 2026 року: Без пошуку скарбів та Брендана Фрайзера
Вперше дивилася фільм про мумію, де максимум 3% єгипетської атмосфери. Зате повне відчуття ремейку «Той, що виганяє диявола» + «Дитя пітьми».
Фанати франшизи «Мумія» Стівена Сомерса з Бренданом Фрайзером і Рейчел Вайс тут? Готуйтеся розчаруватися, як і я. «Мумія» 2026 року від Лі Кроніна не має ЖОДНОГО стосунку до цих фільмів. І взагалі тут вам не буде ні пошуку скарбів, ні пригод, а буде горор + горор +… ну добре, трохи легенд.
І, до речі, це ще й один із найдовших фільмів жахів: і не тільки за хронометражем (~2 години), але й за сприйняттям. Від мене в підсумку оцінка «не дуже» навіть як горору. Але! Що цікавого у фільмі, а в чому це феєричний провал – нижче без спойлерів. Раптом ці «мінуси» для вас не такі критичні.
Загальні враження про фільм «Мумія» 2026 року

«Не бійтеся вмирати, це весело», – сказав персонаж. Як глядач додам: «Може й «весело», але ще й дуже огидно, так що навіть фанатам боді-горору може стати погано. Але це не точно».
І ось відразу почну з головного розчарування. Технічно фільм нібито частково відповідає єгипетській тематиці (а-ля, Єгипет-пустелі-легенди). Але! Тільки технічно і як рекламний маркер: «фанати Єгипту – сюди». Посудіть самі:
Місце дії – Каїр, Єгипет. Але! Пірамід немає, пустеля – 2 рази мимохідь у кадрі, навіть бурхливому і шалено колоритному Каїру приділили в сумі 10-15 хвилин.
Муміфікація + містика – є, «монстр» ніби схожий на єгипетського. Але! Режисери зробили дивний мікс: від єгипетської міфології лише муміфікація + абстрактний «демонічний дух» (не чекайте ні Сета, ні Анубіса) + авторський ритуал, який до легенд Єгипту відношення не має (або дуже віддалене).
Фактично: замініть місце дії на США – ніхто не помітить різниці. Замініть згадку про те, що демон єгипетський, на європейського (який втік від священиків Ватикану) – і знову ніхто не помітить різниці. Крім бинтів і стародавніх написів зв'язку з історією Єгипту просто немає.

І ось ми отримали стандартний фільм жахів про одержимість. Причому класичний у повному розумінні цього слова. Сиди й вгадуй: «О, ця сцена з того фільму про екзорцизм!», «О, а такий скример був у цьому фільмі жахів».
Творці використали тему «єгипетські мумії» як приманку для глядачів, а в підсумку дали БАНАЛЬНИЙ європейський/американський горор.
Дуже затягнуто. Активний горор почався десь через 1:30 години (!). І ніякого «наростаючого напруження». Просто сімейна драма + легка детективна інтрига.
Алогічність героїв навіть для фільму жахів зашкалює.
Поясню: По-перше, викраденій дівчинці потрібен, як мінімум, психолог або психіатр + доглядальниця. Батьки начебто й турботливі, але цього не зробили. А по-друге, після початку лютого трешу, хай ти будеш скільки завгодно скептиком, але будь-хто замислився б про: екзорциста/священика/відьму. Або б просто втік. Ну не вірю в настільки дурних героїв, які НІЧОГО не роблять.
Фільм лякає стандартно: дуже огидний боді-горор (бррр) + страшні «діти», які стрибають, відгризають частини тіл, левітують і використовують екстрасенсорику. Майже нічого нового.
Фінал технічно з поворотом сюжету, але якось… а) різко все закінчилося б) неправдоподібно і вибивається із загальної атмосфери фільму.

Загалом, щоб фільм вийшов цікавим, потрібно було:
Скоротити у 2 рази. Складно зрозуміти, навіщо сценаристи дали настільки довгий вступ, а потім за 20 хвилин додали усі види горору.
Або взагалі прибрати Єгипет, або додати більше конкретних легенд, єгипетських локацій та атрибутів.
Чесно кажучи, навіть «Дім Ка» 2026 року за романом Брема Стокера, де навіть місце дії НЕ Єгипет, і то більше занурив в єгипетську атмосферу. Наш відгук на цей фільм, до речі, тут.
А «Мумія», схоже, просто хотіла «виїхати» на популярній тематиці та знаменитій франшизі, але… не вийшло.