Відгук на міні-серіал «Дівчина мого сина» 2025 рік: Кохання + трилер

Чекали на новинку в жанрі трилера, та ще й з цікавою історією кохання і без особливої жорстокості? Тоді ось вам новий міні-серіал – «Дівчина мого сина». Вже вийшли відразу всі 6 серій (кожна ~50 хвилин), так що продовження чекати не доведеться. І відразу скажу, серіал вийшов дуже напруженим і цікавим, з великою кількістю різних фішок + дійсно оригінальним сюжетом. Рекомендую однозначно, але давайте докладніше (але без спойлерів) про плюси і мінуси.

Сюжет

У Лори в житті все добре: у неї картинна галерея, забезпечене життя, чоловік і улюблений син Деніал, який будує кар'єру лікаря. Ось тільки син вирішує познайомити свою сім'ю з новою дівчиною – Черрі. І щось вона миттєво викликає у матері чимало підозр. Та й загалом історія взаємної симпатії не складається, а переростає в купу найгірших, навіть кримінальних підозр.

Загальне враження про «Дівчину мого сина» 2025 року

Дуже нестандартний трилер і така ж нестандартна історія сімейної/любовної драми. Здавалося б, що нового: надмірно опікуюча мати, якій не сподобався вибір дорослого сина? Але чим чіпляє серіал:

• Черрі і Лора не просто не сподобалися одна одній – кожна підозрює іншу буквально в психопатії... ну або інших «невеселих діагнозах» (і сюжет розгортається так, що в обох, а заодно і глядачів є причини для підозр).

• Дуже напружено + купа сюжетних поворотів. Це не мелодрама, а все ж трилер. І нелюбов героїнь крутиться не навколо «вона погано готує і не дбає про сина», а навколо ситуацій, коли виникають думки «чи не вб'є одна з них Деніела»?

• Цікава подача сюжету: у кожній серії ми бачимо історію і очима Лори, і очима Черрі. Причому режисери дають ефект «особистого сприйняття» і іноді змінюються лише інтонації, але часто і самі фрази. У підсумку, ми, наприклад, дивимося частину історії очима Лори і разом з нею починаємо думати «так, здається, Черрі дійсно психопатка», а потім фокус переходить на Черрі і вже починаєш сумніватися в психічному стані Лори.

Загалом, це прямо нескінченна гра для глядача «Хто тут божевільний і від кого потрібно рятувати Деніала»? Постійні дуже цікаві емоційні гойдалки.

У підсумку, міні-серіал дивиться на одному диханні за один вечір. То ти переживаєш і вболіваєш за Черрі, потім за Лору. А паралельно то співчуваєш Деніалу, який у будь-якому випадку потрапив у якесь надто «веселе» оточення, то вже починаєш на нього злитися (так, він, звичайно, дійсно трохи «мамин синочок» і обидві героїні крутять ним весь серіал). Сценаристи не зменшують обертів до самого кінця і фінал вийшов максимально «гучним».

Плюси і мінуси «Дівчини мого сина» 2025 року

Серіал однозначно повинен сподобатися фанатам нестандартних любовних історій (коли з одного боку хочеться подивитися «щось про кохання і стосунки», але при цьому з перцем і духом трилера, де психічно врівноважених героїв немає). Причому тут розкривається не тільки динаміка стосунків хлопця + дівчини, але і сина з матір'ю та батьків між собою.

Але, звичайно, не все ідеально і деякі моменти можуть відштовхнути.

До речі, якщо ще шукаєте короткі серіали на пару вечорів, то у нас є добірка «Кращі міні-серіали 2025 року».