Відгук на «Лютий напад» 2026 року («Trash»): А можна ще більше акул?

Сценаристи «Лютого нападу»: Так, нам потрібен образ сильної жінки в кіно. Що робити?

Хтось: показати, як жінка проявляє сміливість, кмітлив…

Сценаристи «Лютий нападу»: О, нехай вона народить під час цунамі під водою, а потім поб’ється з акулами?

Хм, новий фільм «Лютий напад» б’є рекорди за переглядами на Netflix. З одного боку це очікувано, оскільки комбо популярне: фільм-катастрофа з цунамі + багато акул (ДУЖЕ). А з іншого, щоб ви не розчарувалися, відразу попереджу: крім акул і затопленого міста фільму особливо й нічого запропонувати. І, кажучи відверто, очікування у мене й так були невисокі, але фільм навіть до них не дотягнув (ні, справа не тільки в епічних пологах, хоч усі дівчата, думаю, посміялися). Давайте розберемо, чому від мене лише 5,5/10.

Що не так із фільмом «Лютий напад», а за що все ж можна похвалити?

Дорогі сценаристи сучасних горорів та екшен-фільмів, ми, глядачі, здатні витримати напругу треш-сцен (ну, коли акули нападають/всі тонуть). Не треба нас заспокоювати гумором. Ми дивимося напружені фільми, щоб саме НАПРУЖУВАТИСЯ. Ну і потім видихати, якщо всі врятувалися.

Так, почну з крику душі, бо це вже нагадує знущання. Починалося все добре і перші ~20 хвилин після затоплення були справді дуже драматичні та моторошні. Тут вам і «перелякані герої в пастці води», і акули, що озвіріли.

Але! Потім сценаристи пішли в тренд: герої на межі смерті, глядач затамовує подих і… сценаристи вставляють жарт або пафос + жарт. Ще й веселою музикою періодично добивають.

Десь з середини через це я почала позіхати («так, ну сценаристи явно натякають, що все буде добре, чого хвилюватися»). А позіхати під час фільму-катастрофи, та ще й з акулами – це якось… ну, неправильно, чи що.

Та й у драму сценаристи ніби «дуже-дуже хотіли» і старалися, але якось не надто вийшло. І справа не тільки в гуморі, а ще й у… персонажах.

З одного боку – типажі героїв для драми, здавалося б, непогані:

• Дівчина-сирота, яка замкнулася після смерті матері.

• Вагітна.

• Діти-сироти в жахливій прийомній сім’ї.

З іншого – ви ж теж уже навіть за описом відчуваєте, що це прямо «занадто ідеальний вибір, щоб вибити сльозу»?  (лише песика без лапки не вистачає для повного комплекту, соррі).

Та й глибоко розкривати їхні характери та травми сценаристи не стали. У підсумку: тієї симпатії та співчуття, які герої могли б викликати, вони не отримали. На жаль. Хоч із плюсів: розвиток персонажів все ж був, нехай і теж шаблонний.

Так, гаразд, давайте все ж про плюси, оскільки фільм не повний провал і подивитися його можна.

• Під кінець всю напругу «вбили» пафосом і гумором.

• Почали з реалізму + налаштували на правдоподібне виживання, а потім все розвалили ДУЖЕ неправдоподібними сценами.

Ремарка: я можу багато чого пробачити екшен-фільмам, справа НЕ в надто агресивних акулах (це очікувано). Але! Тут якесь комбо: величезну гілку пиляють за дві секунди ножем; чувак з відірваною рукою живий і майже на позитиві ~30-40 хвилин плаває з акулами; пологи за 2 хвилини… кхм, сценаристи, ну хоч трохи пригальмуйте вже, щоб ми, глядачі, якось ПОВІРИЛИ в жах, що відбувається?

• Герої правильно-драматичні, але абсолютно не розкриті і, чим ближче до фіналу, тим менше співпереживання викликають (не тому що погані, а просто… не віриш у них). Як на мене, у фільмі-катастрофі це все ж критично.

• З середини стало нудно і передбачувано.

Чесно? Подивитися з попкорном все ж можна, і ви навіть отримаєте певну порцію емоцій. Але якщо хочеться фільм про акул, то краще перегляньте:

• «Синя безодня 2» (47 Meters Down: Uncaged), якщо хочеться драйву + жахів. Реалізму в поведінці акул і дайверів не чекайте, зате дуже емоційно + лякаючий замкнутий простір. І так, дивіться відразу другу частину.

• «Мілина», якщо хочеться про акул, але з реалізмом. Тут всього одна акула + одна дівчина, але напруга максимальна.

Про цунамі раджу «Неможливе» + з новинок «Всесвітній потоп» 2025 року (мій відгук тут). Але, враховувайте, у «Всесвітньому потопі» більше трилера/фантастики.