Відгук на фільм «Обсесія» («Obsession», 2026 року): «арт-хаус», а не горор

Гаразд, у головної героїні фільму «Обсесія» є виправдання: вона впала в психоз через магію. А яке «виправдання» у героя, який з перших хвилин сприймається як… «клубок нервів» + «зі мною щось не так»? І ні, справа явно не лише в закоханості.

На мою думку, це фільм про «ненормального хлопця», а не «ненормальну дівчину».

«Одержимість» (інший переклад – «Обсесія») – це американський фільм жахів 2026 року від Керрі Баркерома про ненорма… про невпевненого «романтика» Беара. І, чесно кажучи, я здивована високим рейтингом фільму (Rotten Tomatoes 96%, Metacritic – 77/100), тому що за атмосферою/сюжетом він ближчий… до арт-хаусу і мене зовсім не налякав.

Кому сподобається фільм? Думаю, любителям історій про психічні розлади.

Але! Важливе попередження:

• Фанати горорів – замість очікуваного страху ви можете отримати просто… дратівливу тривогу.

• Фанати історій про токсичне кохання – ви можете не побачити взагалі ні кохання, ні стосунків. Це просто правдоподібна історія психозу (так-так, правда, правдоподібна, незважаючи на містику).

І ось я через анотацію та коментарі налаштувалася на горор + токсичне кохання і… тому отримала від «Обсесії» такий собі осад. Але трохи детальніше – нижче, а то, може, вам більше сподобається режисерський підхід, ніж мені.

Сюжет фільму «Одержимість» («Obsession», 2026 рік)

Невпевненому хлопцю Беару ніяк не вдавалося просто зізнатися в коханні своїй давній подрузі дитинства, тож він вирішив спробувати чарівну паличку з дивного магазину. В інструкції сказано, що вона виконає будь-яке бажання, та от тільки з формулюваннями треба було бути обережнішим і згадувати слово «одержимість» явно не варто було.

Загальні враження про фільм жахів «Одержимість» («Obsession»)

З перших хвилин весь фільм сприймається як «клубок нервів». І якщо це задум режисера, то йому вдалося на всі 100%. Я прямо бачила табличку: «Тривога!». І за оригінальність – «плюс», але… Це дивно.

Чому «Обсесія» – це «слабкий» фільм жахів? 

Зазвичай фільми жахів лякають наростаючою напругою від передчуття чогось поганого (ну або скримерами, якщо вже пішли банальним шляхом) — у «Обсесії» цього НЕМАЄ. З перших хвилин фільм не лякає, а… просто напружує + трохи дратує. Все тут «нервове»:

• Головний герой: знаєте, є хлопці, які коли закохуються, нервують і «туплять» феєрично, але це мило (дівчата зрозуміють). А є такі відштовхуючі, як герой «Обсесії».

Єдине, якщо так і задумано, мої оплески актору Майклу Джонстону . У нього вийшов дуже характерний персонаж.

• Діалоги: реалістичні, не постановочні, але виглядають як «вирвані шматки» реального життя і додають ефекту «хаосу».

• Зйомка: локації, кадри, світло – все підтримує загальний вайб «стресу».

І ні, не страшно. Трохи налякали мене лише дві сцени, і за них варто подякувати актрисі, яка зіграла Ніккі – Інді Наварретт. У неї вийшов дуже моторошно-реалістичний психоз у ресторані + вночі в квартирі. А ось коли почалася кров-треш, то напруга трохи спала, оскільки все це надто вже знайоме з інших фільмів жахів.

Чому «Обсесія» не фільм про токсичне кохання?

Якщо це фільм про кохання, хай навіть ненормальне, то…

• Хоча б краплину симпатії герої мали б викликати, але ні. Бреар відштовхує з перших кадрів. А Ніккі просто не розкрита як особистість.

• Сцени взаємин повинні чіпляти: або «мімімі, яка романтика», або «ух, яка божевільня». Але їхня «романтика» – мимохідь, без ефекту затишку і без іскри. А «божевілля» – просто психоз + занадто реалістичний, а тому скоріше дратує.

• Оригінальна режисерська подача: фільм переповнений атмосферою тривоги на 100% + завдяки цьому не надто оригінальний сюжет виглядає все ж по-новому.

• Реалістично показан психоз та одержимість іншим.

• Дуже правдоподібний, хоч і відштовхуючий герой Бреар (до психолога відправити з перших кадрів хочеться і, як далі показав фільм, не дарма).

• Деякі сцени все ж можуть налякати і сподобаються фанатам психологічного горору, а інші – любителям крові.

Якщо вам сподобався фільм, то вас може зацікавити:

• «Одне ціле» – горор про співзалежні стосунки. Але тут «кохання» (нехай і нездорового) все ж більше. Мій відгук тут.

• «ТОП-6 серіалів про психічні розлади» – тут на вас чекають і нарциси, і психопати, і люди з дисоціативним розладом.

А якщо ви хочете дізнатися, що я мала на увазі під «нервовим дурнем, який зіпсував усе, що можна, але він милий», то можете подивитися «Любить не любить» з Паттінсоном – мій відгук тут. Але це романтична комедія, а не жахи.