Відгук на «Чорний телефон 2» 2025: Продовження про маніяка чи повернення Фредді Крюгера?

Вихід сиквела до фільму жахів «Чорний телефон» став несподіванкою: як-не-як сюжет повністю закінчений, добро перемогло, зло вбито, але Скотт Дерріксон вирішив не зупинятися. Так-так, у продовженні той самий режисер, він вам також може бути відомий за культовим фільмом жахів «Сіністер» (і як на мене, він страшніший, ніж обидва фільми «Чорний телефон», але то таке). Хто був у захваті від першого фільму, тому, думаю, сподобається і другий, хоч вони сильно відрізняються сюжетом + навіть головним героєм став скоріше не Фінні, а його сестра. У підсумку, поставлю 6,5/10, а чому все ж занизила, читайте нижче.

Сюжет

Через чотири роки після звільнення з рук викрадача Фінні все ще не може до кінця психологічно оговтатися. Але це було б ще півбіди, та тільки його сестру Гвен починають мучити моторошні сни про трьох хлопчиків десь у загубленому зимовому таборі. Щоб припинити ночной жахи, герої вирішують відправитися в це місце і розкрити не тільки цю зловісну таємницю, але заодно і дізнатися більше про долю своєї матері...

Загальні враження

«А чи не ремейк про Фредді Крюгера я дивлюся?», – така нав'язлива думка була протягом усього фільму. Невелике уточнення: перший фільм був дуже розширеною екранізацією оповідання сина Стівена Кінга. Наприклад, вся лінія з сестрою і її видіння – це вигадка сценаристів. І в першій частині, як на мене, ця лінія виглядала іноді якось недоречно і ніби розтягувала хронометраж, а на сюжет впливала мінімально. Але в сиквелі вона не просто набула сенсу, а стала головною в сюжеті. І до неї претензій у мене немає: саме моторошні і атмосферні кошмари роблять цей горор все-таки страшним і саме за них я і віддала фільму бали. Ну хіба що за легку вторинність можна посварити, так як Фредді у нас вже був.

Але на цьому практично всі плюси для мене і закінчилися. Сцени сновидінь моторошні і атмосферні, але при цьому в реальності не вистачає відчуття небезпеки.

І... ем, так, дивно прозвучить, але вбивств теж не вистачає, так що іноді з'являлося відчуття, що це надмірно кривава і навіть місцями огидна, але дитяча страшилка, хоч герої значно подорослішали з моменту першого фільму.

Хоч все атмосферно в стилі моторошного ретро + за операторську роботу максимальний плюс, але 80% стрічки зовсім не страшно і не напружено. І це при тому, що кривавих сцен багато, навіть іноді виникали думки, що Дерріксона трохи заносить, та й мертві діти – куди вже страшніше? Але хоч убий, а на горор для дорослих щось не схоже. Ось такий парадокс.

Зміна локації та головного героя (хоч Фінні тут теж, звичайно, є) в принципі виявилися непоганим ходом. Завдяки цьому вдалося уникнути бездумного повторення першої частини, а вийшов дійсно інший повноцінний фільм. Хоч крок був ризикованим і, якщо чесно, Гвен виявилася «слабким місцем фільму». Ні, актриса з роллю впоралася досить добре, до акторської гри претензій у мене немає, але за колоритом і яскравістю вона щось поступалася Фінну. Та й все-таки його не вистачало саме в головній ролі.

В цілому вийшло досить незвично, сюжет повноцінний і за ним цікаво стежити, страшні моменти все ж теж є. Так що провалом би не назвала, а з огляду на якість зйомки, то навіть радила б сходити на цей фільм в кінотеатр. Але очікування, мабуть, були занадто завищені і так як герої виросли, то точно думала, що горор буде більш «дорослий», чи що. Цілком можливо, що нас чекає ще й 3 частина, так як цей кіновсесвіт дуже непогано розширили і простору для розвитку сюжету залишили багато.