Я... бачу сон (1988)

Експериментальний автобіографічний фільм Стена Брекіджа, знятий режисером в один з найскладніших моментів його життя, — після розлучення з дружиною Джейн. На відміну від більшості інших режисерських робіт, у фільмі є саундтрек. Брекідж взяв музичний колаж із пісень Стівена Фостера, створений Джоелем Гертлінгом, і поклав зображення на музику. Слова з деяких пісень Брекідж, в притаманній йому техніці, видряпав прямо на кіноплівці. Візуальні кадри чергуються між зображенням самого режисера, який виглядає втомленим й старим та пустощами його онуків.