Дія фільму відбувається під час Другої світової війни. Молодого єврея разом з іншими людьми привозять у табір смерті Хелмно. Це територія, де щодня вбивають сотні людей. Хлопця відразу відділяють від інших. Його ставлять у групу, яка прибирає речі загиблих, копає ями і виконує накази охоронців. Усі навколо мовчать. Ніхто не дивиться в очі. Розмови можуть коштувати життя. У таборі хлопець знайомиться з кількома іншими в’язнями, які вже давно там. Деякі з них задумали втечу. Вони говорять про це мало і обережно.
У кожного є своє завдання - хтось спостерігає за графіком охорони, хтось запам’ятовує розташування інструментів і дверей. Хлопець теж починає потроху втягуватись у цей план. Побут у таборі дуже важкий. Їжу дають один раз на день. Будь-яке відхилення від правил карається жорстко. Люди бояться навіть озирнутися зайвий раз. Але ті, хто бере участь у підготовці, поводяться як звичайно. План формується повільно, шматками, через погляди, короткі фрази і мовчазну згоду.
