Цегла (2025)

Ну от дивився «Цеглу» на Нетфліксі – звучало обіцяюче, але якось сухо вийшло. Пара, яких грають Маттіас Швайггьофер і Рубі О. Фі (ви пам’ятаєте їх з «Армії злодіїв»), прокидаються і бачать, що їхнє житло оточене незламною цегляною стіною. Романтичний початок перетворюється у клаустрофобічну пастку. Ідея цікава, але діалоги дуже шаблонні, персонажі як з друкарської машинки — жодної глибини, тільки поверхня. Напруга тримає весь час, але до середини сюжет починає буксувати: мало новизни, багато «екзистенційного» пафосу без стрункої філософської основи. Візуально — непогано: камера рідко стоїть на місці, дизайн локацій на рівні. Якщо хочете чогось психологічного й трохи нестандартного, разок можна глянути. Але якщо шукали щось у дусі камерних трилерів з глибоким змістом - швидше за все, розчаруєтесь. Фінал хоч і передбачуваний, але завершує історію хоча б з натяком на надію.