Довга хода (2025)

Напевно, Стівен Кінг, має найбільшу кількість екранізацій своїх творів серед сучасних письменників. Гугл каже про 60+ фільмів та серіалів. На жаль, мало є дійсно гарних. Але і твори не прості, 400-500 сторінок складної психології персонажів впихнути у 1,5-2 години екранного часу - справа невдячна. Так от, маємо чергову спробу. Цю книгу я не читав, тому порівняти з оригіналом не можу. Оцінював неупереджено, як окремо взятий фільм. І з такої точки зору - насправді сподобалось. Задумка і частково сюжет - ну прям дуже схожі на "Голодні ігри", тільки на мінімалках. Здавалося б, що пародія. Хоча реально все якраз навпаки - "Довга хода" була вперше видана ще в 1979р. Тоді як "Голодні ігри" від Сюзанни Колінз побачили світ лише 2008р. Скоріше за все, авторка надихалась цією історією, але розвила її до зовсім інших масштабів та спецефектів. Менше з тим, про фільм. Досить депресивний та емоційний вийшов. Персонажі чіпляють, актори молодці, а періодична неприкрита жорстокість кілька разів протрезвляє та нагадує, що саме ти дивишся. Післясмак від перегляду довгий, досить гнітючий. Забагато паралелей із сучасними випусками новин. Коротко сюжет. Події відбуваються в 70х роках, в альтернативній історії США. Для якої вихід з другої світової війни виявився зовсім не таким вдалим. Постійна економічна криза, військова диктатура, контроль населення. Уряд винайшов орігінальний спосіб розважити і заохотити громадян для кращої продуктивності. Раз на рік відбувається телешоу Довга хода. Під час якої кілька десятків хлопців з усіх штатів мають пішки пройти стільки, скільки фізично зможуть. Кілька діб без сна, без відпочинку, без зупинок, під дулом гвинтівки і об'єктивом камери. Переможець має бути лише один. Який отримає все.

Мені фільм сподобався!

На мій погляд, це хоч і непогана, проте, досить суперечлива екранізація твору Стівена Кінга. З одного боку, переважна більшість сюжету з оригіналу відтворена добре, актори хоч і не зірки першої величини - все ж впоралися зі своїми ролями та переконливо зобразили своїх персонажів і до візуальної складової особливих зауважень теж не виникає (за виключенням того, що не змогли правдоподібно передати повне фізичне виснаження учасників на останньому етапі). Але з іншого - не всі персонажі відповідають оригіналу, не показали ряд важливих моментів пов'язаних з глядачами та учасниками (мабуть, з метою економії), з незрозумілих причин змінили біографію головних героїв та фінальну частину. Всі ці речі впливають на загальне сприйняття історії, тому за напругою та атмосферою вона не змогла повноцінно досягнути рівня літературного першоджерела. Тим, хто не знайомий з творчістю Стівена Кінга дивитись буде значно простіше (адже їм немає з чим порівнювати), втім, перед переглядом варто знати, що це, насамперед, психологічний трилер/драма з акцентом на відносини між персонажами, відтак, тут багато розмов і практично відсутні екшн та спецефекти. Фільм, однозначно, вартий уваги але через свою специфіку він може не виправдати очікування окремих глядачів.

Фільм на одному подиху. Про дружбу та підтримку, мрії та жагу до життя, кляту систему... Викликає багато емоцій, а це найголовніше для фільму!