Плем'я (2014)
The Tribe
Про фільм
| Рік виробництва | 2014 рік |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Гасло | «Любов і ненависть не потребують перекладу.» |
| Режисер | Myroslav Slaboshpytskyi |
| Сценарій | Myroslav Slaboshpytskyi |
| Продюсер | Oleksandra Kostina |
| Оператор | Валентин Васянович |
| Бюджет | — |
| Збори у світі | 215 034 $ |
| Час | 2 г 6 хв |
| Прем’єра у світі | 11 вересня 2014 |
| Прем’єра в Україні | 11 вересня 2014 |
| Озвучування | 🇺🇦 Озвучка ще недоступна |
Унікальна особливість «Племені» полягає в тому, що це перший в історії всесвітнього кінематографа фільм, знятий виключно мовою жестів, і при цьому не має субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу, тобто без єдиного слова. Головний герой Сергій потрапляє до спеціалізованого інтернату для дітей із вадами слуху, де долучається до угрупування юнаків під назвою «Плем’я», що промишляє грабунками та сутенерством. Він намагається зайняти своє місце в ієрархії, приймаючи участь у кількох злочинах. Коли Сергій закохується в Анну, одну з наложниць Наглядача, йому доводиться порушити неписані закони племені, а його майбутнє опиняється у небезпеці.
Про фільм
| Рік виробництва | 2014 рік |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Гасло | «Любов і ненависть не потребують перекладу.» |
| Режисер | Myroslav Slaboshpytskyi |
| Сценарій | Myroslav Slaboshpytskyi |
| Продюсер | Oleksandra Kostina |
| Оператор | Валентин Васянович |
| Бюджет | — |
| Збори у світі | 215 034 $ |
| Час | 2 г 6 хв |
| Прем’єра у світі | 11 вересня 2014 |
| Прем’єра в Україні | 11 вересня 2014 |
| Озвучування | 🇺🇦 Озвучка ще недоступна |
Ваша реакція
Якщо вам сподобався цей фільм
🌟 7
Romeses35
4 місяці тому
🧠
Кіноексперт
Майстерно поставлено, непросто дивитися, важко буде забути, не захочеться передивлятися
З книги Самусенко «Українське кіно незалежності»:
«Фільм — німий, як і його герої, і через це мовчання творці стрічки показують, що дії важать більше, ніж слова. Важать буквально - коли хтось із персонажів бере до рук зброю.»
«Племʼя» знімалося за принципом однокадрових сцен. Кожен епізод мав бути відзнятий безперервно, без можливості монтажу. Це означало, що актори, оператор і художник-постановник мусили працювати, як на театральній сцені (або як на зйомках на плівку з обмеженим оюдже-том) — з відточеним автоматизмом. Репетиції тривали тижнями. Команда відпрацьовувала рухи камери, переміщення акторів, навіть темп їхніх кроків. У результаті за один день іноді вдавалося зняти близько 10-12 ХВИЛИН готового фільму — це надзвичайно висока концентрація праці, згадує Одуденко. «Ми знімали одну сцену цілий день. Дублів могло бути дуже багато», — додає Валентин Васянович.
Робота артдепартаменту була видимою лише для команди, але не для глядача. Художник постановник Владлен Одуденко згадує, що майже жоден кадр не був натуральним. Навіть сцени, які виглядали як реальна школа-інтернат, насправді були реконструйовані. Довгий коридор побудували частково з нуля, а кімнати ділили перегородками, щоб створити потрібну перспективу.
Особливою складністю було те, що налаштування реквізиту відбувалося просто під час зйомки. Камера вже працювала, актори рухалися, а художники и гримери непомітно підлаштовували деталі, щоб сцена виглядала правдоподібною.»
Найкращі тайтли