Halyna Yablonska

Українська акторка героїчного плану, громадська діячка. Народна артистка УРСР (1982). Членкиня Національної спілки театральних діячів України, акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, володарка театральної премії родини Амвросія Бучми «Бронек», президентка Міжнародної Ліги «Матері і сестри — молоді України», художня керівниця Героїчного театру «Пам'ять», авторка та фундаторка міжнародного проекту-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи». Дебютувала 1936 року на сцені Вінницького державного театру в ролі Топсі в п'єсі «Хатина дяді Тома». Виступала в обласних театрах Могильова-Подільського, Вінниці, Дніпра, від 1951 в Київському театрі ім. Івана Франка, на кону якого пропрацювала 70 років, створила багато сценічних образів, окремі вистави залишалися актуальними протягом десятка років (виставу «Самотня леді» у постановці режисера Петра Ільченка, в якій Яблонська виконує роль літньої акторки Лесі Богданівни, зіграли більше ста разів — ювілейна, сота, припала на 19 лютого 2020 року). У 2019 році увійшла до «Національного реєстру рекордів України» із формулюванням «Найтриваліший період виступу на театральній сцені — 83 роки». На сцені зіграла понад 80 ролей. Фільмографія 1960 — Веселка — Ольга 1966 — Безталанна (фільм-вистава) — Софія 1967 — Не судилось (фільм-вистава) — Катря Дзвонаривна 1970 — Поступися місцем (фільм-вистава) — Кора 1972 — Рим, 17... — Ольга Аркадіївна 1980 — Поєдинок (фільм-вистава) 1994 — Геть сором! — епізод Відзнаки та нагороди 1970 — Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР 2005 — Ордени княгині Ольги ІІІ ступеня 2007 — Ордени княгині Ольги ІІ ступеня 2009 — Театральна премія родини А.М. Бучми «Бронек» 2012 — Орден Святої Великомучениці Варвари 2012 — «Жінка року» у номінації «Жінка-митець» 2016 — Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України»