Френкель Лазар Самійлович — режисер українського радянського театру й кіно, сценарист, актор. Народився 2 січня 1904 р. в Катеринославі (нині Дніпро) в родині лікаря. Закінчив режисерський і акторський факультети Київського музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка (1923). Працював у театрі. З 1927 р. — на Київській студії художніх фільмів. З 1947 р. — режисер Української студії хронікально-документальних фільмів, де створив кінокартини: «Свято піонерів» (1947), «Торжество українського народу» (1948), «Комплексна механізація» (1950), «Сільськогосподарська виставка на Україні», «В одній школі» (1952), «Черешеньки» (1953), «Дари великої дружби» (1954), «Перші кроки», «В рідній сім'ї», «Місто металургів», «Спартакіада УРСР» (1955), «Наука — виробництву», «Солекопи Закарпаття», «Юні кукурудзоводи», «У шахтарів Донбасу» (1956), «Серця молодих» (1957), «З'їзд молодих ентузіастів», «Чудовий подарунок», «Дорога в життя» (1958), «Молодість звільненого краю» (1959), «Життю назустріч», «У дружбі з працею», «Юні запорожці» (1960) та ін. Один з організаторів кіножурналів «Піонерія», «Молодь України». Був членом Спілки кінематографістів України. Помер 1 лютого 1978 р. в Києві.