Олександр Денисенко

Олександр Денисенко (Alexander Denysenko, нар. 1983) – українсько-польський кінорежисер, автор фільмів «Перед світанком» і «Wonderwall», протеже володаря «Оскара» Анджея Вайди і номінанта на «Оскар» Славоміра Ідзяка. Вайда писав про «талант, вразливість і унікальний погляд» свого учня. Лауреат 59 міжнародних нагород; його фільми відібрано на 168 фестивалів у 37 країнах. Член журі фестивалів у Кракові, Парижі та Лондоні. Народжений в СРСР, дорослішав у незалежній Україні дев'яностих – між вулицею з її законами сили і майстернею батька-художника. Після школи Анджея Вайди у Варшаві і швейцарської FOCAL він навчався техніки Мейснера, щоб шукати на екрані правду живої людини. Викладає режисуру й акторську майстерність у Львівському національному університеті. Член Спілки польських кінематографістів і Національної спілки кінематографістів України. У своїх фільмах досліджує мить, коли людина обирає між чужим сценарієм свого життя і власним голосом, а в дисертації – як створювати фільми, що не нав'язують глядачеві відповідь, а розширюють його власний вибір. В українській народній пісні «Вже сонце низенько», яку поколіннями співали, щоб пережити біль, героїня покірно приймає злу долю. У фільмі Олександра «Перед світанком» (2025) вона бачить вихід – і за мить до кінця обирає жити. Фільм знято під час повномасштабної війни; головну роль зіграла Каміла Ужендовська, European Shooting Star Берлінале 2024. На Berlin Music Video Awards 2025 його номінували поруч із Sabrina Carpenter, Lady Gaga і Drake, а фестиваль ÉCU відзначив його нагородою Best European Independent Music Video і назвав «інструментом культурної дипломатії, що дає глядачам у всьому світі сучасний український голос». Війна стала для світу історією болю, у якій життя відкладають на потім. Напередодні зйомок «Перед світанком» росія завдала по домівках Львова найбільшого від початку вторгнення удару, і міжнародна команда мала вирішити: зупинитись чи працювати далі. Вона працювала далі – про це документальне кіноесе Олександра «Фільм про вибір жити» (2025), переможець у категорії Best Documentary на Independent Shorts Awards у Лос-Анджелесі. У кадрі – його ментор Славомір Ідзяк, номінований на «Оскар» за «Падіння Чорного яструба», який каже, що «Перед світанком» «вражає візуальною вивіреністю світового рівня». Світ знає Чорнобиль як символ страху і смерті. У фільмі Олександра «Wonderwall» (2018) хлопець після загибелі коханої йде в Зону і виходить звідти готовим знову жити й любити. Фільм знято в партнерстві з Chernobyl Children International (патронеса – Алі Хʼюсон, дружина Боно з U2). Фонд подякував Олександру поряд із Крейгом Мазіним і Світланою Алексієвич за збереження пам'яті про Чорнобиль, а Радіо Свобода назвало «Wonderwall» єдиним у світі фільмом про Чорнобиль без страху і тривоги, але з силою любові. Монографія видавництва Routledge пише, що він показує Зону в абсолютно новому прочитанні – не як простір загрози. Вибір власного голосу був у його фільмах від початку: у музичному фільмі «My Passion» (2010) син багатія з розписаним наперед життям за одну ніч відчуває, як це – жити по-своєму. З цим фільмом невідомий львівський гурт Prime Time обійшов 6 000 конкурентів і зіграв спільний концерт з Linkin Park. Його фільми нагадують людям, ким вони є насправді, – і повертають їм вибір.