Відгук на «Життя Чака» 2025: плюси та критика

Рецензії
calendar 30.08.2025 о 21:09
discuss 1
view 69
Відгук на «Життя Чака» 2025: плюси та критика

Стівен Кінг асоціюється у вас тільки з жахами? Ну може бути ще трилерами, якщо згадати «Outsider»? Тоді «Життя Чака» може допомогти по-іншому поглянути на автора. Я хоч і можу пригадати в Кінга ще й фантастичне оповідання «Довгий Джонт» (до речі, цікаве, про телепортацію), та все ж він для мене все одно саме «автор жахів». А екранізація «Життя Чака» вийшла вже зовсім не страшною – скоріше така собі життєва, трохи меланхолійна, місцями кумедна і яскрава притча про життя однієї людини. Ну-с, давайте про фільм  (буде і критика).

Життя Чака

Сюжет

Світ починає руйнуватися: інтернет майже не працює, всюди катастрофи – від цунамі до землетрусів і вимирання цілих видів. Але нам показують не постапокаліптичний жорсткий світ, а лише життя звичайних людей, які очікують на кінець Всесвіту і думають, на що ж витратити, здається, останні дні. Але в усьому цьому апокаліпсисі є одна дивацтво – усюди з'являються оголошення: «Дякую за хорошу роботу, Чак». Чому ж увесь світ вирішив попрощатися з бухгалтером?..

Загальна інформація та враження про «Життя Чака»

Фільм вийшов досить нестандартним: не дуже новаторським, але цікавим.  Медитативно, спокійно і скоріше на подумати, але ніяк не на «розгадати складну сюжетну головоломку» або зловити драйв від кількості подій, що зашкалює. Фільм просто про одне життя. Хоч якраз після фіналу і залишиться думка, що кожне життя - не «просто одне з», а щось дуже важливе. Надихає, хоч і з нальотом смутку.

Екранізацією стрічки зайнявся Майк Фленаган, він виступив і режисером, і сценаристом. І це його не перша адаптація Стівена Кінга (схоже, фанат): він також зняв «Гру Джеральда» і «Доктор Сон». Фільм вийшов не такий уже й довгий: 1 година 50 хвилин, дивиться досить легко і швидко, незважаючи на плавний сюжет.

Чим може сподобатися «Життя Чака» 2025?

  • Фільм під настрій «подумати про життя»: що важливо, а що ні, як дрібниці та події формують нас, які моменти залишаться в пам'яті. Нічого надприродного в героїв не відбувається (так-так, дивно звучить, зважаючи на те, що всі починається з апокаліпсису, але це лише перша частина з трьох, та й там акцент не на катастрофах, а на думках і розмовах людей).
  • Хороший вибір, якщо втомилися від драйву у фільмах, а хочеться чогось більш спокійного і життєвого. Не «підніму-но собі рівень кортизолу на максимум», а швидше увійду в релакс.
  • Надихаючі моменти і думки. Не обіцяю настрою перевернути гори одразу і суцільного позитиву, на багатьох моментах під час перегляду поплакати можна, а наприкінці і впасти в меланхолію. Але потім – так, мабуть, надихає.
  • Дуже яскраві та красиві танці (знову не очікували, так?). Але танцюють герої періодично дійсно дуже круто – задивляєшся, постановнику хореографії та акторам респект.
  • Цікава структура: фільм розбитий на 3 частини і дає зворотну хронологію. Ну не так усе заплутано як у «Зброї» 2025 (наш відгук тут), але така режисура додає динаміки.

Що може не сподобатися в «Житті Чака» 2025?

– Сюжет доволі простий – тут немає крутих поворотів, складних інтриг чи навіть хоч якихось масштабних подій. Будьте готові до того, що «масштабними» тут скоріше будуть звичайні моменти: чи то танець на вулиці під гру вуличної музики, чи то страх вийти на танцмайданчик перед однокласниками, чи то розмова з дідусем про математику. Саме такі події «масштабні» в історії одного життя (і в цьому й посил фільму), але може здатися надто звичайним.

- Драйв тут хіба що в танцях (вони вогонь), у решті – все спокійно. Через це стрічка може здатися нудною.

– Складно назвати на 100% новаторською. Так, останнім часом мало виходило таких фільмів про звичайне життя з посилом «жити», але я б не сказала, що думка несподівана і «Життя Чака» сказало щось принципово нове. Скоріше стрічка повторює істини, які й так знаємо, але забуваємо періодично (у цьому плані фільм хороший, що нагадує).

Якщо говорити, підсумовуючи, що не сподобалося в «Житті Чака»: увесь фільм наче створений ЛИШЕ для ілюстрації ідеї, але при цьому цікаві повороти, інтриги та, скажімо так «яскрава обгортка», яка б зробила стрічку оригінальною, новою та запам'ятовуваною, скоріш, відсутні. І це притча, де немає неоднозначності і в чомусь усе розжували, не залишивши простору для своїх думок.

Для контрасту весь час згадувався «Весна, осінь, зима і знову весна» – він теж про одне життя і теж наштовхує на безліч думок, але там вам і сюжетні повороти, і ідеї не «подані на тарілочці», а скоріше безліч ситуацій, після яких кожен сам може зробити свої висновки. А в «Житті Чака» нам прямим текстом дають відповідь і як єдину правильну. Чи погано це? Ні – адже думка непогана, так – бо менше особистих інсайтів і глибших роздумів.

Що подивитися схоже на «Життя Чака» 2025 року?

  • «Весна, осінь, зима і знову весна» – цей фільм теж із концепцією «історія одного життя як метафора» + теж медитативний + теж змушує замислитися про життя, вибори, що важливо і хто ти. Але тут не чекайте жодних готових відповідей і чіткої моралі. Це радше фільм-медитація, таке собі дзеркало, де кожен може побачити щось своє.
  • «Древо життя» – ще один фільм-медитація, де на головне місце ставиться не сюжет, а радше думки про життя, моменти та красу.
  • «З любов'ю, Розі» – цей фільм більш комедійний, та ще й романтичний, але викликає асоціації з Чаком, бо теж показує одне життя – від підліткових років до дорослості (ну, може, два життя, бо 2 героя ж). З виборами, помилками, сумнівами, які також можуть змусити подумати про своє.

Висновок: то чи дивитися «Життя Чака» 2025 року?

Якщо вам потрібно зараз щось надихаюче, у чомусь поштовх, щоб почати жити або щоб побачити в собі щось особливе, то «Життя Чака» – те, що може допомогти. Якщо хочеться чогось у чомусь буденного, хоч і з цікавими, до речі, фактами та думками про космос, життя, то теж підійде. Але якщо ви хочете драйву і складного сюжету – ні. І якщо ви не любите, коли вам дають однозначні відповіді, а вважаєте за краще самі «копати», а фільми для вас мають лише стати «фоном», що запускає ваші власні міркування, то надмірна прямолінійність може не сподобатися, а все здатися занадто простим.

Залишити реакцію
Залишити коментар α

😍 😂 🤣 😊 😎 🤩 😢 😭 😡 🤬 😱 😮 😃 😄 😆 😉 😅 🙂 😐 🙄 😕 😒 😔 😖 😞 😤 😫 🤔 🤗 😳 😴 🤐 😷 🤒 🥳 🥰 😜 😝 🤪 🤤 🥵 🥶 🥺 🧐 🤯 😇 🤡 👻 💀 👽 🤖 😺 😸 😹 😻 😼 😽 🙀 😿 😾 🙈 🙉 🙊 💩
75
RockFanat 1 тиждень тому
Як прихильник творчості Стівена Кінга я був здивований, що для чергової екранізації було обрано саме "Життя Чака". Твір доволі специфічний і кіно зняте по ньому теж мало вийти доволі своєрідним. Втім, Майк Фленаган добре себе показав і явно розуміється на творчості автора, тому було досить цікаво побачити результат його роботи. На мою думку, екранізація вдала і має лише незначні недоліки, тому отримав задоволення від перегляду, але я упереджений глядач і не можу сприймати фільм окремо від оригіналу. Тим не менш, погоджуюсь з тим, що це кіно не для всіх і комусь може здатися занадто простим, дивним чи навіть нуднуватим. Втім, сподіваюсь, все ж воно зацікавить і незнайомих з творчістю Стівена Кінга глядачів, а когось навіть спонукає прочитати оригінал, який є в збірці "Якщо кров тече".