Відгук на «Одіссея» Крістофера Нолана: видовищний епос, який вражає масштабом

Є фільми, які залишають по собі відчуття, ніби ти щойно пережив щось значно більше за звичайний перегляд. «Одіссея» Крістофера Нолана — саме такий випадок. Грандіозна, майже міфічна подорож, у якій режисер бере одну з найдавніших історій людства й перетворює її на справжню кіноподію.

Про що сюжет

Після завершення Троянської війни цар Ітаки Одіссей вирушає додому. Проте шлях назад виявляється зовсім не таким простим: на нього чекають небезпечні моря, міфічні істоти, боги, спокуси та випробування, які знову й знову віддаляють героя від рідної Ітаки.

Та в центрі цієї історії — не лише пригоди та боротьба за виживання. Це розповідь про повернення додому, втрати, провину, долю та ціну власних рішень. Нолан переосмислює поему Гомера через власну кіномову, граючись із часом, пам'яттю та перспективою. Завдяки цьому «Одіссея» відчувається не музейною екранізацією античного тексту, а живою, масштабною та напрочуд людяною історією.

Плюси

• Масштаб, який потрібно побачити на великому екрані.
  Нолан знімає кіно так, ніби хоче нагадати, навіщо взагалі існують кінотеатри. Величезні декорації, практичні ефекти, неймовірні пейзажі, батальні сцени та зйомка в IMAX створюють відчуття справжньої подорожі.

• Нолан ідеально відчуває епос.
  Режисер не просто показує пригоди Одіссея — він надає їм ваги легенди. Навіть знайомі з міфології події тут набувають відчуття чогось величезного й непередбачуваного. У фільмі є видовищність, напруга та масштаб, але водночас — дуже людська історія про людину, яка понад усе прагне повернутися додому.

• Акторський ансамбль.
  Одне з головних задоволень фільму — спостерігати за цим кастом. Метт Деймон чудово тримає на собі центральну роль, а актори навколо нього додають історії різних відтінків. Навіть коли сценарій не встигає повною мірою розкрити окремих героїв, сильні акторські роботи допомагають їм залишатися в пам'яті.

• Атмосфера та звук.
  Це кіно, яке потрібно не лише дивитися, а й буквально відчувати. Музика Людвіга Йоранссона, звуковий дизайн і операторська робота чудово передають атмосферу великої міфологічної мандрівки. Усе це створює відчуття занурення у світ, де людина постійно опиняється між силами природи, богів і власної долі.

Мінуси

• Не всім вистачить глибини персонажів.
  Через масштаб історії та велику кількість подій деякі другорядні герої не отримують стільки екранного часу, скільки хотілося б. Через це емоційний зв'язок із частиною персонажів може формуватися не одразу.

• Подорож іноді здається фрагментарною.
  Нолан намагається охопити дуже багато матеріалу, тому окремі епізоди можуть сприйматися як низка великих пригод, а не як одна безперервна мандрівка. Для когось така структура стане перевагою, а комусь може здатися, що історії бракує цілісності.

• Це не зовсім «типовий Нолан».
  Якщо чекати від фільму другого «Інтерстеллара» чи нового «Оппенгеймера», можна залишитися здивованим. Тут менше складних інтелектуальних конструкцій і більше уваги приділено міфу, пригоді та видовищу. Саме тому для частини глядачів «Одіссея» може здатися менш новаторською порівняно з найкращими роботами режисера.

Оцінки критиків

Критики зустріли «Одіссею» надзвичайно тепло: фільм отримав 95% позитивних рецензій на Rotten Tomatoes та 89 балів зі 100 на Metacritic. Найбільше захоплення викликали режисура Нолана, візуальна складова, масштаб постановки та його здатність перетворити античний епос на грандіозне сучасне кіно.