Відгук на комедію «Вбивство на 3-му поверсі» 2026 року: дивитися чи ні?

«Вбивство на 3-му поверсі» («Murder in the Building») – це легкий комедійний детектив, у якому є французький шарм, красиві зйомки, але… щоб стати шедевром, йому бракує більш складного детективного сюжету, та й прямо сміятися до сліз ви не будете. Це просто милий фільм на вечір.

Про що сюжет? Як сказав один герой: «Спеціалістка з Гічкока та автор детективів – гірших сусідів і придумати не можна!» (і в чому він не правий?). Це й є наші герої: подружжя. Одного вечора героїня через вікно побачила, як сусід напав на свою дружину. Вона впевнена, що він її вбив, але доказів немає, та й її чоловік спочатку ставиться до всього скептично… Але детективне розслідування ця сімейка все-таки розпочинає.

Від мене «Вбивство на 3-му поверсі» отримує 7/10, оскільки фільм дивився легко, іноді навіть дивував оригінальними режисерськими рішеннями і навіть змушував сумніватися: «що тут відбувається?». IMDB – 6,3. Але давайте детальніше розглянемо, чого чекати від фільму та кого він розчарує (дивіться розділи «мінуси» та «плюси»).

Загальні враження від «Вбивство на 3-му поверсі» 2026 року

«Це не інтуїція, а параноя. Ти надивилася Гічкока, «Вікно у двір» і все таке».

Так, сюжет перегукується з культовим трилером «Вікно у двір», але сценаристи це не те що не приховують, а навпаки, вдало обіграють:

• Фільм сповнений відсилань і навіть сцен, знятих у дусі або з «коментарями» Хічкока (недарма ж головна героїня – його фанатка).

• Це така собі комедійно-пародійна версія, до якої додали абсурд + трохи «спокійного кохання» сімейної пари.

У підсумку, фільм для шанувальників французьких комедій, але культовим він навряд чи стане.

– Дуже легка й приємна атмосфера. Жодного трешу, жахів, і взагалі все класно, хоч моменти напруги є.

Ідеально для сімейного перегляду, можна й з дітьми, хоч вбивство можливе (?) і є.

– Оригінальні «вставки»: то ми переносимося в книгу головного героя-письменника (а його герої і реальність починають переплітатися), то занурюємося у світ Гічкока. Це виділяє фільм серед схожих комедійних детективів.

До речі, у перші 3 хвилини фільму ви можете подумати, що ввімкнули НЕ той фільм. Ні, це той самий, усе правильно, дивіться далі.

– Сюжетна інтрига тримає в напрузі: спочатку я думала, що це все-таки параноя («занадто багато дивилася Хічкока»), потім почала сумніватися, потім чекала «фінта вухами». Загалом, захочеться додивитися до фіналу.

 – Дуже приємні герої (взагалі без негативу) + любовна лінія без «токсичного кохання», а просто мила сімейна пара, якій, можливо, трохи бракувало іскри.

І цю іскру їм дали: ніщо так не зближує пару, як підозра, що сусід = вбивця. Навіть якщо спочатку чоловік і скептичний (головне, що піддався на вмовляння дружини).

– Окремо слід відзначити акторів, що впоралися: і дружина Летиція Каста (відома за фільмом «Астерікс і Обелікс проти Цезаря»), і чоловік-письменник Жіль Леллуш («Ворог держави №1», «Зворотне розслідування»), і Гійом Гальєнн («Я, знову я і мама»), який грає специфічного актора театра і того самого колоритно-підозрілого сусіда, що максимально нагнітає напругу.

«У чужий дім дивиться той, хто забув про свій, або той, на кого недостатньо дивляться. Ваш чоловік дивиться на вас?»

– Детективне розслідування просте, але загалом герої поводяться логічно і, як для самоучок-детективів, непогано (тобто дурістю не дратують). А якщо задаєтеся питанням, чому, раз такі розумні, не подзвонили в поліцію? Тут і у фільмі відповідь.

« – Як думаєш, чому у Гічкока герої не дзвонять у поліцію?

– Тому що Гічкок знімав кіно. Герої дзвонять у поліцію – кінець фільму. Все, титри.

– Ні, тому що у Гічкока поліція сліпа. Вони не вірять героям. Їм здається, що злодій має бути схожим на злодія. Але він ніколи не схожий».

* ну і як фанати такого могли зателефонувати в поліцію? *

– Фінал мене розчарував. Я вже стільки версій «несподіваного повороту» придумала! А виявилося… дуже просто (так просто, що я навіть не могла повірити).

Фанати закручених детективів – повз, вийшов скоріше «детектив для дітей». І це головна претензія до фільму.

– Гумор легкий, ненав’язливий і здебільшого слугує фоном – сміх навряд чи викличе. Просто кумедно спостерігати за детективами-аматорами + фільм іноді висміює прийоми «комедійних бойовиків».

– Загалом, сюжет не надто новий, як би там не було, тож на 100% оригінальним фільм не назвеш.

– На 1 раз, і переглядати навряд чи будеш: все ж найбільше тримає питання: «Вбивця чи не вбивця сусід?».

Загалом я не пошкодувала витраченого часу і раджу переглянути цей фільм, але як шанувальниця детективів я все ж відчула легке розчарування.

Вас також можуть зацікавити:

• Відгук на фільм «Сусіди зверху» 2026 року — ще одна нова комедія, але вона більш специфічна (чому? Читайте у відгуку).

• ТОП-7 комедійних детективів: як нові фільми, так і класика.

• Відгук на серіал «Передмістя» 2026 року – кумедний комедійний детектив, але не французький, а американський.