«Одіссея» Крістофера Нолана: перший трейлер та як народжується найамбітніший епос десятиліття

Крістофер Нолан, легенда сучасного кінематографа, відправився у найризикованішу подорож у своїй кар’єрі — екранізацію однієї з найвизначніших літературних творів людства — давньогрецької поеми «Одіссея» Гомера. Але це не просто екранізація стародавньої історії: це масштабна кінематографічна одіссея, зачіпна, технологічна і неймовірно реальна, що ставить перед глядачем не лише пригоди героя, а й сенс людської витривалості, віри й дому.

ПЕРГЛЯНУТИ ОФІЦІЙНИЙ ТРЕЙЛЕР

Про що ця історія

Одіссей — цар маленького острова Ітака — після Троянської війни вирушає додому. Він думає, що попереду лише шлях. Але шлях перетворюється на десятиліття блукань.

На нього чекають чудовиська і боги, острівні пастки і спокуси, зради, кораблетрощі, самотність і постійна боротьба з власною втомою та страхом.

Паралельно ми бачимо дві інші, не менш болючі лінії. Пенелопа, дружина Одіссея, роками чекає його в Ітаці, оточена чоловіками, які вважають царя мертвим і хочуть забрати його дім, владу й життя. Телемах, їхній син, виріс без батька і вирушає на власні пошуки — не лише людини, а й відповіді на питання: хто я, якщо мого батька ніколи не було поруч? Усе це сходиться в моменті, коли Одіссей нарешті повертається — не тільки до Ітаки, а й до самого себе.

Нолан і міф

Для Нолана «Одіссея» — не просто легенда про пригоди. Його цікавить людина всередині міфу. У його версії Одіссей — це травмований ветеран, батько, який пропустив дитинство сина, чоловік, який боїться, що вдома його вже ніхто не чекає. Боги, чудовиська і прокляття тут стають віддзеркаленням внутрішнього стану героя — його провини, страху і впертої надії.

Як Нолан зняв «Одіссею»

Коли Крістофер Нолан оголосив, що зніме «Одіссею», стало зрозуміло: це не буде безпечний, стерильний блокбастер. Це мав бути фільм, який болить, дихає, ризикує — такий самий, як його герой. Нолан не хотів, щоб ми просто дивилися на подорож Одіссея. Він хотів, щоб ми її відчували — у вітрі, у солоній воді, у втомі, що накопичується з кадру в кадр.

Світ як декорація

Замість того щоб побудувати Давню Грецію в павільйонах, команда вирушила в реальну мандрівку. Вони знімали на узбережжях Середземного моря, у спекотних пустелях, на холодних і диких берегах, на островах, куди можна дістатися лише човном. Це був не комфортний знімальний майданчик. Це були ранні підйоми, нескінченні переїзди, вітри, які зносили обладнання, і сонце, що палило так, ніби хотіло перевірити, чи справді вони готові розповісти цю історію. Команда жила в дорозі — майже так само, як і сам Одіссей.

Море, яке не пробачає

Нолан наполіг на тому, що море у фільмі має бути справжнім. Не намальованим. Не створеним на комп’ютері. А реальним. Для цього збудували повнорозмірні античні кораблі й вивели їх у відкрите море. Камери кріпили просто на щоглах і палубах. Актори знімалися серед хвиль, дощу й вітру — мокрі, змерзлі, втомлені. І це видно. У кадрах немає фальші. Коли герой бореться зі штормом, він справді бореться з ним.

Камери, які не бояться стихії

IMAX-камери — величезні, важкі й примхливі. Вони не створені для зйомок у солоній воді чи піску пустелі. Але Нолан вирішив: саме ними має бути знятий увесь фільм. Оператор Хойте ван Хойтема разом із командою буквально воював за кожен кадр, захищаючи камери від вологи й піску. Кожен метр плівки був цінним. Тут не можна було просто «перезняти ще раз» — усе вимагало зосередженості, терпіння і довіри між режисером і командою.

Мінімум фальші, максимум реальності

Попри міфологічний масштаб, комп’ютерна графіка тут — лише допоміжний інструмент. Монстри, кораблетрощі, натовпи — все, що можливо, створювали фізично: декораціями, трюками, каскадерами, світлом і тінню.

Знімальний період тривав з 25 лютого до 8 серпня 2025 року, що перетворило роботу над фільмом на справжню глобальну експедицію.

Зоряний ансамбль

Метт Деймон грає Одіссея не як супергероя, а як людину, яку життя давно втомило, але не зламало.

Поруч із ним:

Енн Гетевей — ніжна і сильна Пенелопа,

Том Голланд — Телемах, який шукає батька,

Зендея — богиня Афіна,

Роберт Паттінсон — один із небезпечних женихів.

Шарліз Терон — Цирцея

Лупіта Ніонґо, Джон Бернтал, Бенні Сафді, Еліот Пейдж та інші.

Музика фільму

Людвіг Ґоранссон створює саундтрек, у якому античні мотиви зливаються з сучасним звучанням. Хор, оркестр, електронні текстури — усе це не прикрашає кадр, а говорить разом із ним. Музика тут — як саме море: іноді ніжне, іноді безжальне.

Прем'єра

Офіційна дата релізу в кінотеатрах призначена на 17 липня 2026 року — саме тоді світ має побачити повну версію цього міфічного блокбастера на великих екранах у форматах IMAX та PLF.